До Державного Департаменту України

з питань виконання покарань

м. Київ, вул. Мельникова, 81

вих. № 1056 від 28.04.09 р.

ЗАПИТ

щодо проведення громадської експертизи

Відповідно до п. 3 Порядку сприяння громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976, Всеукраїнська громадська організація «Національний комітет по боротьбі з корупцією» надає даний запит на проведення громадської експертизи Державному Департаменту України з питань виконання покарань.

Всеукраїнська громадська організація «Національний комітет по боротьбі з корупцією» легалізована Міністерством юстиції України відповідно до Свідоцтва про реєстрацію об’єднання громадян № 2045 від 11 лютого 2004 р.; зареєстрована як юридична особа 11.02.2004 р. Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Юридична і фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10Б.

Електронна адреса: www. komitet.com.ua.

Електронна пошта: w888w@i.ua

Телефон: 8(044)490-55-45

Предмет громадської експертизи:

Діяльність Державного департаменту України з питань виконання покарань є надзвичайно закритою, майже неконтрольованою та непідзвітною суспільству. Відомство, яке призначене сприяти підвищенню безпеки громадян, все частіше стає джерелом дуже небезпечних ситуацій. Такий стан призводить до грубих порушень прав засуджених та персоналу установ Департаменту, застосування незаконного насильства відносно позбавлених волі, до численних службових зловживань, зокрема, до розбазарювання державних коштів. Про ці порушення періодично повідомляють правозахисні організації, а перевірками ГоловКРУ, Тендерної палати, Урядової міжвідомчої комісії було виявлено численні фінансові зловживання.

1. Кримінально-виконавча служба в останні роки стала ще більш закритою для громадського контролю та ЗМІ. Реальний стан з дотриманням прав людини в установах виконання покарань приховується керівниками відомства, а суспільству нерідко подається неправдива інформація. Є вже чимало прикладів судових рішень щодо неправомірного приховування інформації, проте керівництво Департаменту залишається байдужим до цих порушень.

2. Розгляд резонансних скарг засуджених, які відбувають покарання, є непрозорим та не публічним. Адвокати та правозахисники часто не допускаються до засуджених, і це призводить до упереджених висновків, обґрунтованих сумнівів у законності дій працівників відомства. Відсутність достовірної інформації про діяльність установ системи унеможливлює об’єктивну та неупереджену оцінку стану дотримання прав людини в установах.

3. Брутальні порушення прав людини у виправних установах стали поширеним явищем. Засуджені фактично не мають можливості легально оскаржити незаконні дії адміністрації, прокуратура є найчастіше бездіяльною, парламентський контроль відсутній, і будь-які скарги викликають незаконні насильницькі дії з боку адміністрації. Засуджені втрачають віру в справедливе вирішення їх проблем та скарг. Брутальні порушення спонукали засуджених цілого ряду установ виконання покарань звернутись до правозахисних організацій та центральних засобів масової інформації щодо нелюдських умов тримання, катувань та жорстокого поводження, а також вдатись до акцій протесту у вигляді голодувань та самокаліцтва.

4. За чинним законодавством засуджений повністю знаходиться під нічим необмеженою владою адміністрації, на дії якої він навіть поскаржитись не може. Внутрішні нормативні документи Департаменту не проходять належної експертизи та обговорення – ні з фахівцями, ні з громадськістю, і часто суперечать чинному законодавству та міжнародним нормам і стандартам з прав людини.

6. На сайтах Інтернет-видань розміщена інформація що проведені у 2007 році ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту виявили ряд грубих порушень, зловживань, нецільового використання бюджетних коштів у великих розмірах. Так, Головне Контрольно-ревізійне управління виявило лише у ІІ кварталі 2007 року фінансові порушення, що призвели до втрат на суму 7,9 млн гривень (серед них видатки із порушеннями законодавства, нецільові витрати). Порушень порядку закупівель виявлено на загальну суму 21,1 млн грн, а Тендерна палата України встановила грубі порушення вимог чинного законодавства на загальну суму 217,98 млн грн.

Мета громадської експертизи:

Виконання Україною зобов'язань з мiжнародних конвенцiй проти катувань та жорстоких видiв поводження, шляхом громадського контролю і ознайомленням з умовами утримання громадян, котрі знаходяться під слідством та засуджених в усіх без виключення СІЗО, виправних колоніях.

Виконання Україною документів, що спрямованi на запобiгання жорстоким видам поводження держави щодо людини, «Конвенцiї ООН проти катувань та iнших жорстоких, нелюдських або принижуючих гiднiсть видiв поводження та покарання» та «Європейської Конвенцiї про запобiгання катуванням чи нелюдському або принижуючому гiднiсть поводженню та покаранню».

Виконання Україною Конвенцiї ООН, котра включає визначення катування як «будь-якої дiї, якою будь-якiй особi навмисне спричиняється сильний бiль або страждання, фiзичне чи моральне, щоб отримати вiд неї або вiд третьої особи вiдомостi чи визнання, покарати її за дiї, якi вчинила вона чи третя особа чи у вчиненнi яких вона запiдозрюється, а також залякати або примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримiнацiї будь-якого характеру, коли такий бiль або страждання спричиняються державними посадовими особами, якi виступають в офiцiйнiй якостi, чи з їх пiдбурювання, чи з їх вiдома, чи з їх мовчазної згоди». Поняття «жорстоке, нелюдське або принижуюче гiднiсть поводження та покарання» не має настiльки ж чiткої дефiнiцiї й застосовується як максимальне розширенння поняття «катування» у випадках, якi в буквальному розумiннi не пiдпадають пiд визначення катування. Серед iншого це поняття використовується вiдносно умов утримання обвинувачених та засуджених у слiдчих iзоляторах та закладах виконання покарань. Катування або знущання одного громадянина над iншим, якщо винуватець не є урядовим службовцем та його поведiнка не схвалена урядом, не пiдпадає пiд визначення Декларацiї, однак остання зобов'язує уряд захищати осiб вiд подiбних зазiхань iнших осiб. Конвенцiя розглядає катування як один з найтяжчих злочинiв i зобов'язує держави-учасницi забезбечувати максимально ретельне розслiдування всiх випадкiв катувань та судове переслiдування пiдозрюваних у цьому.

Головним механiзмом перевiрки виконання Україною, яка є учасником Конвенцiї ООН прийнятих зобов'язань із запобiгання катуванням, є громадський контроль громадських організацій, котрі повинні мати можливість ознайомлюватись з умовами утримання ув’язнених та проводити громадську експертизу установам, у яких утримуються громадяни, котрі знаходяться під слідством та засуджені до позбавлення волі.

Прошу:

1. Видати наказ про проведення громадської експертизи.

2. Довести текст запиту на проведення громадської експертизи в повній редакції до громадян, котрі знаходяться під слідством та засуджених в усіх без виключення СІЗО, виправних колоніях, та надати адресу та контактні телефони ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією» для можливості подання скарг та зауважень.

3. Дати можливість представникам ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією» ознайомлюватись з умовами утримання громадян, котрі знаходяться під слідством та засуджених в усіх без виключення СІЗО, виправних колоніях.

Додатки:

1. Копія Статуту ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією».

2. Копія Свідоцтва про державну реєстрацію ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією».

З повагою

Голова Комітету Чорний В.В.